- вибачити
- —————————————————————————————ви́бачитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
вибачити
Смотреть что такое "вибачити" в других словарях:
вибачити — див. вибачати … Український тлумачний словник
вибачити — див. вибачати … Словник синонімів української мови
вибачати — вибачити (кому й без додатка виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати … Словник синонімів української мови
непрощенний — а, е. 1) Якому не простили гріхів. 2) Якого не можна простити, вибачити. 3) Який ніколи не зникає через небажання простити, вибачити комусь що небудь … Український тлумачний словник
вибачення — я, с. 1) Поблажливість до кого небудь винного, до провини; прощення за провину. 2) Прохання вибачити … Український тлумачний словник
вибачливий — а, е. 1) Який виявляє поблажливість; несуворий. 2) Який виражає прохання вибачити … Український тлумачний словник
виправдання — я, с. 1) Дія за знач. виправдати і виправдатися. 2) Те, чим можна виправдати, вибачити кого , що небудь. 3) Вирок суду, в якому стверджується невинність підсудного … Український тлумачний словник
виправдовуватися — і випра/вдуватися, уюся, уєшся, недок., ви/правдатися, аюся, аєшся, док. 1) Доводити свою правоту, невинність. 2) тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити. 3) Виявлятися правильним,… … Український тлумачний словник
невибачний — а, е. Якого не можна вибачити. Невибачливий вчинок. Невибачлива недбалість … Український тлумачний словник
подарувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Дати, віддати що небудь комусь назовсім, безплатно. || Лишати, не забирати що небудь своє у когось. Подарувати життя. 2) ким, чим. Наділити ким , чим небудь, обдарувати. 3) Збагатити своєю працею (науку, культуру і т.… … Український тлумачний словник
